ГОЛОВНА СТОРІНКА

ОФОРМЛЕННЯ ВІДПОЧИНКУ ЧЛЕНІВ ПРОФСПІЛКИ ТА ЇХ ДІТЕЙ ПРОФСПІЛКОВИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ

 Державна фіскальна служба України в своєму листі №19029/6/99-99-13-02-03-15 від 02.09.2016р. дійшла висновку, що вартість турів вихідного дня та літнього відпочинку, що організовуються та оплачуються за рахунок коштів професійної спілки для її членів (членів їх сімей) без придбання путівок, включається до їх загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як додаткове благо та оподатковується ПДФО на загальних підставах.

До такого висновку в ДФС дійшли з урахуванням наступних положень.

 Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-У1 (далі -ПК України). Зокрема, згідно з підпунктом 165.1.35 пункту 165.1 статті 165 ПК України до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески платника податку - члена такої професійної спілки, створеної відповідно до законодавства України, або за рахунок коштів відповідного фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Тобто, як зазначають у ДФС, положення цієї норми поширюються на платників податків, які отримують виключно путівки від професійної спілки.

Водночас, підпунктом «е» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України передбачено, що до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 ПК України) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 ПК України. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 %, визначену статтею 167 ПК України (підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України).

Таким чином, в ДФС дійшли висновку, що вартість турів вихідного дня та літнього відпочинку, що організовуються та оплачуються за рахунок коштів професійної спілки для її членів (членів їх сімей) без придбання путівок, включається до їх загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як додаткове благо та оподатковується ПДФО на загальних підставах.

Крім того, доходи, визначені ст. 163 Кодексу, є об'єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу (п. 1.4 п. 161
підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Згідно з Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, доходи у вигляді додаткового блага відображаються під ознакою доходу «126».

Однак з таким висновком податкового органу не можна погодитись з наступних підстав.

У своїх висновках ДФС на жаль формально підійшла до тлумачення поняття «путівка», вважаючи, що тури вихідного дня та тури літнього відпочинку не є путівками. Проте такий підхід не можна вважати правильним.

Використовуючи «путівку на відпочинок», член профспілки по суті реалізує гарантоване Конституцією право на відпочинок. Однією із форм реалізації цього права є туризм, державне регулювання якого здійснюється відповідно до Закону України «Про туризм» від 15.09.1995 р. № 324/95-ВР.

Цей Закон оперує поняттями «туристичні послуги» та «туристичний продукт», котрі є попередньо розробленим комплексом туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов'язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об'єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо).

Вочевидь відпочинкові тури є туристичними продуктами.

Туристичні продукти надаються за договорами на туристичне обслуговування, однією з форм яких, згідно зі статтею 23 ЗУ «Про туризм», є ваучер. Відповідно до пункту 1.2. Інструкції про порядок оформлення ваучера на надання туристичних послуг та його використання, ваучер - документ, який є підставою і гарантією для отримання туристом оплаченої послуги або комплексу послуг у суб'єкта туристичної діяльності, що надає послуги. Тобто документом, що підтверджує надання туристичної послуги, є ваучер.

Стара редакція ЗУ «Про туризм» містила наступне визначення: «туристський ваучер (путівка) - документ, що підтверджує статус особи або групи осіб як туристів, оплату послуг чи її гарантію і є підставою для отримання туристом або групою туристів туристичних послуг».

Слово «путівка» в дужках дає підставу вважати, що попередня редакція ЗУ «Про туризм» вважала ваучер та путівку одним і тим же документом, який підтверджує надання туристичної послуги. Однак з прийняттям нової редакції Закону «Про туризм» поняття путівки було загублене, і тепер у використанні залишилось лише поняття ваучеру.

Оскільки ПК України не дає визначення путівкам в цілях оподаткування, а законодавство в галузі туризму більше не оперує поняттям «путівка», замінивши його іншою термінологією, зокрема ваучерами, то необхідно застосовувати нові визначення.

Таким чином, якщо профспілка надає своєму члену тур на літній відпочинок, оформлений ваучером або іншим документом, що підтверджує надання туристичної послуги, такі дії слід вважати наданням путівки на відпочинок.

Разом з цим варто зазначити що на сьогоднішній день відсутнє нормативне регулювання не тільки самої путівки, але й її реквізитів. Однак це не забороняє профспілковим організаціям оформлювати відпочинок договорами купівлі путівок та розподіляти їх серед своїх членів – для виконання вимог фіскальних органів.

Вартість наданих профспілкою путівок на відпочинок згідно норм пп. 165.1.35 пункту 165.1 статті 165 ПК України не включається до місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків.

Також з цього питання пропонуємо ознайомитись з наступною консультацією, опублікованою в газеті “Все про бухгалтерський облік”.

Чи може профспілка вартість туру вихідного дня не вважати оподатковуваним доходом своїх членів

 У коментованому листі спеціалісти ДФС України зробили невтішний висновок: вартість турів вихідного дня та літнього відпочинку, що організовуються та оплачуються за раху­нок коштів профспілки для членів профспілки та членів їхніх сімей без придбання путівок, уважають оподатковуваним доходом у вигляді додаткового блага. А отже, з нього потрібно утримати 18% податку на доходи й 1,5% вій­ськового збору.

Насправді ж, окрім перелічених у листі норм, ПКУ містить ще й пп. 165.1.47. За останнім сума виплат чи відшкодувань (окрім заробіт­ної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), що здій­снюються за рішенням професійної спілки, її об’єднання та/або організації професійної спілки, прийнятим у встановленому поряд­ку, на користь члена такої професійної спілки протягом року сукупно в розмірі, що не пере­вищує граничного розміру доходу, який дає право на соцпільгу (у 2016 р. — 1930 грн), не вважається об’єктом для утримання податку на доходи та військового збору.

Можливо, фіс­кали не згадують про пп. 165.1.47* ПКУ, гада­ючи, що ця норма працює лише щодо грошо­вих виплат. Але упевнені, скористатися таким звільненням можна. Головне, усе правильно оформити. Можна організувати все так, аби члени профспілки отримували кошти на опла­ту відпочинку, виплативши гроші наперед, або ж відшкодувати витрати після того, як люди оплатять відпочинок із власної кишені.

Безперечно, профспілці варто подбати, аби в статуті (положенні) було згадано відповідні напрями використання коштів (оплата турів вихідного дня, тощо). Далі виборні органи профспілки зможуть розпоряджатися кош­тами в межах, установлених статутом (поло­женням). Але й це далеко не всі норми ПКУ, якими можуть скористатися профспілки задля неоподаткування доходів членів профспілок та членів сім’ї останніх.

Профспілка в наведеному випадку також може звернутися до пп. 165.1.39 ПКУ. Але це вже тільки щодо негрошового доходу (якщо для фізосіб організують відпочинок, а не дають їм гроші). Згадана норма звіль­няє від оподаткування вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) у межах вартості, що не перевищує 50% (Профспілка: 25% з 2017р.) однієї мінімальної заробіт­ної плати в розрахунку на місяць станом на 1 січня звітного року (Профспілка: у 2016 2017 році — 689 800 грн на місяць), за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.

Тобто профспілка може хоч щомісяця (Профспілка: формально) на­давати без оподаткування платнику податку (незалежно від того, є він членом цієї проф­спілки чи ні) подарунки в негрошовій формі вартістю до 689 800 грн. (у 2016 2017 р.). А от із суми перевищення вказаної вартості подарунка справді доведеться сплачувати податок на доходи та військовий збір. До речі, саме сума перевищення в такому випадку й буде додат­ковим благом, про яке згадано в коментова­ному листі. До того ж під час оподаткування слід застосовувати натуркоефіцієнт (п. 164.5 ПКУ).

Зверніть увагу: якщо разом із доходом у негрошовій формі не нараховуєте фізособі грошових доходів, з яких можна утримати податок на доходи та збір, то доцільно вико­ристовувати коефіцієнт, який би враховував і суму збору (1,242236), а не лише суму подат­ку (1,219512). Це дозволить провести в обліку все як належить, а податок на доходи та вій­ськовий збір будуть утримані саме з нарахо­ваного фізособі доходу.

Віктор НАГОРНИЙ, консультант газети

Матеріал опубліковано в газеті “Все про бухгалтерський облік” №91 (2448) від 03 жовтня 2016 року. http://vobu.ua/ukr/

 

ВАЖЛИВО:

За результатами консультацій з фахівцями з питань оподаткування та бухгалтерського обліку неприбуткових організацій, профспілкам (як і всім неприбутковим організаціям) не рекомендується нараховувати своїм членам додаткове благо.

 

 

 

 * 165.1. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи… п. 165.1.47. сума виплат чи відшкодувань (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), що здійснюються за рішенням професійної спілки, її об'єднання та/або організації професійної спілки, прийнятим в установленому порядку, на користь члена такої професійної спілки протягом року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим підпункту 169.4.1*** пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу;

 

** До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи… п. 165.1.39. вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (Профспілка: в 2017р. ця сума становить 3200*0,25=800 грн.).

 

*** сума, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. (Профспілка: в 2017р. ця сума становить 1600*1,4~10грн.=2240грн.)

 

 
< Попередня   Наступна >
Реклама